Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Реферативна база даних (6) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Гержик К$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 5 Представлено документи з 1 до 5 |
|||
| 1. | 
Гержик К. П. Впровадження відеоторакоскопічних оперативних втручань при бойових пораненнях та травмах органів грудної клітки на етапі спеціалізованої допомоги [Електронний ресурс] / К. П. Гержик, В. Ю. Шаповалов // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2017. - Вип. 48. - С. 73-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2017_48_13 | ||
| 2. | 
Іванова В. О. Інтенсивна терапія індукованої травмою коагулопатії [Електронний ресурс] / В. О. Іванова, C. О. Ганикіна, К. П. Гержик // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 9. - С. 57-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_85_9_16 Мета роботи - дослідити стан системи гемостазу та оцінити ефективність раннього призначення антифібринолітичної терапії у хворих з травматичними ураженнями. Вивчено вихідний стан системи гемостазу у 88 хворих з політравмою (множинна скелетна травма, закритий багатоуламковий перелом стегнової кістки, закритий перелом таза). Проведено комплексну оцінку системи регуляції агрегатного стану крові (РАСК) із застосуванням методу низькочастотної п'єзоелектричної тромбоеластографії (НПТЕГ). Пацієнти (n = 44), які одержували стандартну терапію, склали 1-шу групу, пацієнти (n = 44), яким у складі інтенсивної терапії призначали введення транексамової кислоти 1000 мг внутрішньовенно болюсно під час госпіталізації та 15 мг/кг кожні 6 год протягом 3 діб - 2-гу групу. Представлені результати досліджень щодо хворих з множинною скелетною травмою як моделлю, за якої виникають виражені порушення агрегатного стану крові, де основним компонентом гемостатичних розладів є активація фібринолітичної системи на тлі гіперагрегації та помірної гіпокоагуляції. Референтні значення індексу ретракції та лізису згортка (ІРЛЗ) - (16,45 +- 0,40) %. На момент госпіталізації хворих до відділення інтенсивної терапії (ВІТ) він становив (52,18 +- 0,47) %, тобто був майже в 2,5 разу вище норми. У пацієнтів 1-ї групи ІРЛЗ залишався підвищеним через 72 год на 114,71 %, у пацієнтів 2-ї групи фібринолітична активність відновлювалась через 48 год інтенсивної терапії. У пацієнтів 1-ї групи мінімальний цільовий рівень діурезу спостерігали через 3 год - (0,51 +- 0,03) мл/кг/год. У пацієнтів 2-ї групи на 2-гу год інтенсивної терапії рівень діурезу становив (0,56 +- 0,02) мл/кг/год. Темпи відновлення рівня діурезу були вищими у пацієнтів 2-ї і 1-ї груп протягом 72 год різниця була достовірна (p << 0,05). Висновки: раннє призначення антифібринолітичних засобів хворим з множинними травматичними ураженнями при вихідній активації фібринолізу позитивно впливає на їх загальний стан, про що свідчать підвищені темпи відновлення рівня діурезу та зниження рівня лактату. | ||
| 3. | 
Хоменко І. П. Місце та роль відеоторакоскопічних оперативних втручань при бойових пораненнях та травмах органів грудної клітки [Електронний ресурс] / І. П. Хоменко, К. П. Гержик, Б. М. Кучер // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 522-524. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2018_22_3_28 | ||
| 4. | 
Гержик К. П. Використання мініінвазивних оперативних втручань при бойових пораненнях і травмах грудей [Електронний ресурс] / К. П. Гержик // Одеський медичний журнал. - 2019. - № 4-5. - С. 41-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2019_4-5_10 | ||
| 5. | 
Гержик К. П. Особливості знеболювання під час проведення відеоторакоскопічних оперативних втручань у поранених з бойовою травмою грудної клітки [Електронний ресурс] / К. П. Гержик, Н. О. Мамай, В. Є. Севергін, М. Ю. Худа // Сімейна медицина. - 2020. - № 1-2. - С. 146-149. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2020_1-2_34 Мета дослідження - покращання результатів лікування поранених в грудну клітку за рахунок диференційованого анестезіологічного забезпечення і застосування відеоторакоскопії на II - IV рівнях надання медичної допомоги. Проведено ретроспективний аналіз результатів хірургічного лікування 103 постраждалих з бойової травмою грудної клітки у зоні проведення АТО/ООС на I - IV рівнях медичної допомоги в період з 2014 по 2019 рр. Сформовано дві клінічні групи постраждалих, які ідентичні за віком, статтю, травмогенезом, клініко-нозологічною структурою, тяжкістю і характером пошкоджень. До групи порівняння увійшли 54 (52,4 %) постраждалих, в основну групу - 49 (47,6 %). Поранених пацієнтів було 72 (69,9 %), травмованих - 31 (30,1 %). Усі постраждалі були чоловіки, середній вік яких становив <$E37,5~symbol С~1,7> року (від 23 до 52 років). У випадку бойових пошкоджень грудної клітки хірургічні заходи завжди проводяться за підтримки анестезіологічного забезпечення. Усі відеоторакоскопічні (ВТС) оперативні втручання було виконано в умовах загальної анестезії. Різні види і методи поєднаної, комбінованої анестезії найчастіше супроводжуються інтубацією трахеї і проведенням штучної вентиляції легень. Однолегеневу вентиляцію під час проведення ВТС оперативних втручань за бойових поранень і травм було проведено в 36 (69,2 %) випадках. Перехід з ендобронхіальної на ендотрахеальну інтубацію під час проведення ВТС оперативних втручань відзначено у 9 (17,3 %) випадках. Зазначені постраждалі надходили на II рівень надання медичної допомоги у тяжкому стані із загрозою для життя III << 2, PTS = 35 - 48). Перехід на звичайну дволегеневу вентиляцію під час проведення селективної вентиляції легень було зумовлено тяжкістю стану постраждалих, що проявлялося зниженням сатурації крові до 85 %. Заключення: розроблений і впроваджений диференційований підхід анестезіологічного забезпечення під час проведення відеоторакоскопічних оперативних втручань у постраждалих з бойовими пораненнями і травмами грудної клітки надав змогу без ускладнень провести однолегеневу вентиляцію в 36 (69,2 %) випадках, диференційовано підходити до виду та обсягу оперативного втручання, шо надало змогу досягти надійного гемостазу ран, аеростаз легких, видалення сторонніх тіл з органів грудної клітки, ретельної санації плевральної порожнини, запобігти розвитку ранніх і пізніх післяопераційних ускладнень, пов'язаних із знеболюванням і вентиляцією легень. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |